Зазначено, що геофізичні та геохімічні дані останніх десятиліть дали змогу виявити низку закономірностей у структурі земної кори та верхньої мантії, які не узгоджуються з основами сучасних геотектонічних гіпотез, зокрема з деякими положеннями плитової тектоніки: під континентами виявлено коріння до глибини понад 300 км; замість астеносфери існують окремі астенолінзи, навіть під серединно-океанічними хребтами; літосфера, навпаки, реологічно розшарована; давні континентальні породи та товсту (15 - 25 км) кору виявлено в океанах; бурінням установлено, що осади океанів починаються з мілководних відкладів. Для пояснення цих даних запропоновано ротаційно-флюїдну гіпотезу. Вона розглядає закономірну мінливість у системі обертання Землі та її дегазацію як одні з важливих джерел глобальної геодинаміки. Наявність глибинних флюїдів пояснює реологічну розшарованість літосфери. За умов загальної дегазації Землі в зонах підвищених потоків флюїдів формуються континентальна кора та її мантійне коріння. Зі зміненням характеру обертання Землі відбувається зміщення окремих її сфер, наприклад мантії відносно ядра.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211

Рубрики:

Внутрішня будова Землі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ